Чого вам варто навчитися у боксерів, навіть якщо ви не займаєтеся спортом / Новое Время

Чого вам варто навчитися у боксерів, навіть якщо ви не займаєтеся спортом

Чого варто повчитися у спортсменів

Фото Сергія Дерев'янченка

Український боксер-середньоваговик Сергій Дерев’янченко – один з найкращих боксерів за всю історію аматорського боксу, а з 2014 року Сергій активно розвивається у професійному спорті.

Тренується і виступає Дерев’янченко по всьому світу, переважно в США. Він упевнений: навіть якщо ви не займаєтеся спортом професійно, вам є чого повчитися у спортсменів.

Спорт розвиває віру в себе

У дитинстві бокс був для мене просто одним із способів проведення часу. Скільки себе пам’ятаю, любив контактні гри, любив помахати руками і ногами. До того ж, мій тато — КМС з боксу, і в 10 років я попросив його відвести мене на бокс: я нічого до пуття не вмів, але бажання розвиватися в цьому напрямі було величезним. Він відвів мене до свого тренера — Єфімова Володимира Федоровича. Мені багато чого не вдавалося одразу, але віра тренера зміцнювала мою власну, і через місяці тренувань з’явилися перші перемоги, а через кілька років — можливість перейти в профі.

Фото: Сергія Дерев'янченка

Звичайно, зараз емоції відрізняються. У мене вірить набагато більше людей, ніж на самому початку, але віра в себе — є первинною. Адже зараз на мені більше відповідальності — не підвести свою команду, свою сім’ю, своїх уболівальників, свою країну!

Спорт вчить концентруватися на важливому

Іноді кажуть, що в професійному спорті немає дрібниць. Але насправді завжди потрібно відокремлювати головне від другорядного.

Дуже важливо правильно спланувати свій тренувальний процес так, щоб нічого зайвого не відволікало від робочого плану. Тут багато що залежить від команди — людей, які поруч. Потрібно зосередитися і викинути з голови все зайве. Це не завжди просто, але необхідно.

Відпочивати так само важливо, як наполегливо тренуватися

Без наполегливих тренувань нічого не вдасться. Перейти на професійний рівень у боксі можна тільки після годин боїв, і після кожного — аналіз ситуацій, пошук інших варіантів. Без цього неможливий жоден титул, жодне серйозне досягнення.

І водночас хочу зазначити, наскільки важливо дозволяти собі переключатися, знаходити час для відпочинку. Якщо вчасно дати собі відпочити, то менше шансів перегоріти, більше шансів не зазнати серйозної травми, які найчастіше трапляються через «перетрен». Я, наприклад, найкраще емоційно відновлююся, коли приїжджаю додому в Україну. Люблю грати в футбол, їздити на картингах, стрибати з парашутом.

Уміння програвати  необхідне

Без наполегливих тренувань нічого не вдасться. Без цього неможливий жоден титул, жодне серйозне досягнення

Це золоте правило. Нас не завжди чекатимуть перемоги, і було б помилкою розраховувати тільки на них. З власного досвіду скажу — коли я програю, то починаю шукати помилки, яких припустився в бою і тренувальному таборі. Починаю над ними працювати, усувати їх, і так отримую шанс стати кращим.

Звичайно, не можна сказати, що після перемог не йде робота над помилками, але поразки змушують працювати набагато старанніше.

Спорт вчить того, що просити підтримки  не означає слабкість

На цю думку мене наштовхнула ситуація зі спортом в Україні та США. У нашій країні за світовими мірками ринок спорту продовжує бути дуже скромним. Це означає, що і професія спортсмена — не дуже престижна. А якщо немає престижу, то і хороші спонсорські контракти в спорті майже недоступні навіть найвидатнішим спортсменам.

Фото: Сергія Дерев'янченка

В Америці ж усе інакше — спорт це національна гордість, потужний соціальний ліфт, і величезний бізнес. Якщо ти показуєш спортивний результат, то безкоштовно навчаєшся в найкращих університетах, підписуєш спонсорські контракти з компаніями, для яких спорт є цільовою діяльністю: мережі ТБ, інтернет, виробники спорт-товарів, харчування тощо. Найбільші спонсори в спорті на сьогодні це букмекерські компанії і телетранслятори, а в Україні тоталізатор, наскільки я знаю, не легалізований.

Важко зрозуміти, чому, адже цей вид бізнесу підтримує розвиток спорту на національному рівні, і його легалізація принесла б додаткові джерела фінансування для спорту в Україні. Нам це дуже потрібно, адже в українському спорті дійсно дуже мало грошей. Безумовно, потрібно більше залів, стадіонів, щоб талантам було де розкривати свій потенціал. У нас погані умови для тренувань, не кажучи вже про поїздки або гідні зарплати.

Звичайно, треба вибирати той вид спонсорства, який тобі близький. Наприклад, у боксі я не можу укладати контракти з виробниками алкоголю або тютюну. Ну і, звісно, в принципі всі хочуть співпрацювати з бізнесом, для якого спорт — цільова аудиторія. Ніхто не хоче просто рекламувати те, до чого не має стосунку, або що не порекомендував би сам. Важливо цінувати і просувати тих, з ким ви збігаєтеся за цінностями, і хто допомагає спортсменам повністю концентруватися на своїй роботі, і на перемогах, якими зможуть пишатися тисячі людей по всьому світу.