Телевізор в голові. Юрій Андрухович – про те, чим сьогодні живуть росіяни / Новое Время

Телевізор в голові. Юрій Андрухович – про те, чим сьогодні живуть росіяни

Юрій Андрухович: Аж 12% сприймає нас як нормальну демократію

ukrainianweek.com

Росія нині живе
недалекими вже виборами в Україні. Звідти пишуть, що ця тема є безумовним
номером один провідних «росіянських» телеканалів і цього навіть ніхто не
намагається приховувати. А саме вони, телеканали, й формують громадську думку –
і щодо Росії це нехитре твердження справджується у сто разів більше, ніж щодо
будь-якої іншої країни. Не я перший і не я останній констатую: в голові в
«росіянця» приблизно (а часом і точнісінько) те саме, що в телевізорі.

Так от, у телевізорі в
них весь час говорять про українські вибори. І Росія живе ними так віддано й
зосереджено, як ми в себе живемо хіба що результатами нацвідбору на «Євробачення».
[…]

Про це нам корисно
знати, і тому я звертаю увагу на . Як і на те, що з
неї, на мій погляд, може випливати для нас.

59% росіян вважають,
що після президентських виборів в Україні відносини між двома країнами не
зміняться, свідчить Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦИОМ). І
не знаєш, радіти чи сумувати. Радіти, що їх аж 59? Чи сумувати, що лише 59? І
чи розуміти це так, що 59% «росіянців» у такий спосіб демонструють переконання,
що в нас переможе чинний президент?

В голові в «росіянця» приблизно (а часом і точнісінько) те саме, що в телевізорі

Далі таке: «У
російському суспільстві переважає думка, що результати виборів будуть
сфальсифіковані владою України (68%) і не відповідатимуть реальній волі
народу». Ця думка для нас, безумовно, важлива. Вона означає, що більш як дві
третини «росіянців» вірять у масово-фальсифікаційну потугу чинної української
влади. Тому цікаво, що відбудеться в їхніх головах, коли наша чинна влада
все-таки програє (до чого вона тепер, після одіозного рішення КС, стала як
ніколи близькою)?

Ще цікаво, чи
проводилося аналогічне замірювання і в нашому соціумі? А якщо проводилося, то
який був би цей відсоток серед українців? Щось підказує мені, що він має бути
дуже недалекий від «росіянського». Проте я ніде не можу знайти такого
опитування, тож так і не знаю, що в нас насправді думають про майбутні неминучі
фальсифікації. 

Зате знаходжу : «В
Україні 53% громадян вважають, що не несуть ніякої особистої відповідальності
за те, хто є президентом країни, а майже 29% взагалі не цікавляться
політикою». 

Гаразд, думаю собі.
Якщо нас більше, ніж половина, таких, що відповідальності ніякої не несуть, то
ми вкотре понесемо її всі разом – і за них, і за себе, всі сто відсотків – та
ще й яку. Що ж до майже третини суспільства, яка «взагалі не цікавиться», то
для неї прогноз також поганий. Пам’ятаєте старе як світ «можеш не цікавитися
політикою – політика неминуче зацікавиться тобою»? Так отож.

[…] У Росії лише 13%
суспільства вважають, що нашу теперішню владу після виборів буде усунуто
(відповідно – «покращення стосунків»). І лише 8% – що наша теперішня «хунта»,
перемігши вдруге, стане ще «хунтішою» (відповідно – «погіршення стосунків»).

І нарешті – про наших
таємних симпатизантів. Бо ж є серед «росіянців» і такі. Скажімо, 12% їхнього
люду вважають, що в нас на виборах «можливі незначні порушення, які істотно не
вплинуть на загальний результат». Уявляєте? Це ж означає, що в них аж 12%
сприймає нас як нормальну демократію, хоч дещо й недосконалу.

Зате в них є ще аж 3%
респондентів, які взагалі в нас вірять і тому стверджують, що наші вибори в
цілому пройдуть чесно.

Три відсотки зі ста,
іншими словами, визнають наші успіхи на шляху до правової європейської держави.
Хто вони, представники цих трьох відсотків? Які вони? І який відсоток, уже
всередині тих трьох, становлять опозиційні активісти чи, скажімо, позасистемні
вороги Путіна,  а який – просто фріки?

Жодне опитування
відповіді на ці запитання з дияволом у деталях не дасть, і в цьому, напевно,
проблема соціології як такої.

А нам
залишається, голову узявши в
руки
, вчергове завмерти на небезпечному роздоріжжі між «погіршенням
стосунків» та їхнім «покращенням».